| | |
| делімітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | делімітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деліміту́ймо |
| 2 особа | деліміту́й | деліміту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | делімітува́тиму | делімітува́тимемо, делімітува́тимем |
| 2 особа | делімітува́тимеш | делімітува́тимете |
| 3 особа | делімітува́тиме | делімітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деліміту́ю | деліміту́ємо, деліміту́єм |
| 2 особа | деліміту́єш | деліміту́єте |
| 3 особа | деліміту́є | деліміту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деліміту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | делімітува́в | делімітува́ли |
| жін. р. | делімітува́ла |
| сер. р. | делімітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деліміто́ваний |
| Безособова форма |
| деліміто́вано |
| Дієприслівник |
| делімітува́вши |
