| демарко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | демарко́ваний | демарко́вана | демарко́ване | демарко́вані |
| родовий | демарко́ваного | демарко́ваної | демарко́ваного | демарко́ваних |
| давальний | демарко́ваному | демарко́ваній | демарко́ваному | демарко́ваним |
| знахідний | демарко́ваний | демарко́вану | демарко́ване | демарко́вані |
| орудний | демарко́ваним | демарко́ваною | демарко́ваним | демарко́ваними |
| місцевий | на/у демарко́ваному, демарко́ванім | на/у демарко́ваній | на/у демарко́ваному, демарко́ванім | на/у демарко́ваних |