| дихромати́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дихромати́чний | дихромати́чна | дихромати́чне | дихромати́чні |
| родовий | дихромати́чного | дихромати́чної | дихромати́чного | дихромати́чних |
| давальний | дихромати́чному | дихромати́чній | дихромати́чному | дихромати́чним |
| знахідний | дихромати́чний | дихромати́чну | дихромати́чне | дихромати́чні |
| орудний | дихромати́чним | дихромати́чною | дихромати́чним | дихромати́чними |
| місцевий | на/у дихромати́чному, дихромати́чнім | на/у дихромати́чній | на/у дихромати́чному, дихромати́чнім | на/у дихромати́чних |