| добросерде́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добросерде́чний | добросерде́чна | добросерде́чне | добросерде́чні |
| родовий | добросерде́чного | добросерде́чної | добросерде́чного | добросерде́чних |
| давальний | добросерде́чному | добросерде́чній | добросерде́чному | добросерде́чним |
| знахідний | добросерде́чний, добросерде́чного | добросерде́чну | добросерде́чне | добросерде́чні, добросерде́чних |
| орудний | добросерде́чним | добросерде́чною | добросерде́чним | добросерде́чними |
| місцевий | на/у добросерде́чному, добросерде́чнім | на/у добросерде́чній | на/у добросерде́чному, добросерде́чнім | на/у добросерде́чних |
| [розм.] | ||||