| дово́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дово́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дово́джуймо | |
| 2 особа | дово́джуй | дово́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дово́джуватиму | дово́джуватимемо, дово́джуватимем |
| 2 особа | дово́джуватимеш | дово́джуватимете |
| 3 особа | дово́джуватиме | дово́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дово́джую | дово́джуємо, дово́джуєм |
| 2 особа | дово́джуєш | дово́джуєте |
| 3 особа | дово́джує | дово́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дово́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дово́джував | дово́джували |
| жін. р. | дово́джувала | |
| сер. р. | дово́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дово́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| дово́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| дово́джувавши | ||