| доре́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доре́чний | доре́чна | доре́чне | доре́чні |
| родовий | доре́чного | доре́чної | доре́чного | доре́чних |
| давальний | доре́чному | доре́чній | доре́чному | доре́чним |
| знахідний | доре́чний, доре́чного | доре́чну | доре́чне | доре́чні, доре́чних |
| орудний | доре́чним | доре́чною | доре́чним | доре́чними |
| місцевий | на/у доре́чному, доре́чнім | на/у доре́чній | на/у доре́чному, доре́чнім | на/у доре́чних |