| досвітча́ний1 – дієприкметник | ||||
| (досвітній) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | досвітча́ний | досвітча́на | досвітча́не | досвітча́ні |
| родовий | досвітча́ного | досвітча́ної | досвітча́ного | досвітча́них |
| давальний | досвітча́ному | досвітча́ній | досвітча́ному | досвітча́ним |
| знахідний | досвітча́ний, досвітча́ного | досвітча́ну | досвітча́не | досвітча́ні, досвітча́них |
| орудний | досвітча́ним | досвітча́ною | досвітча́ним | досвітча́ними |
| місцевий | на/у досвітча́ному, досвітча́нім | на/у досвітча́ній | на/у досвітча́ному, досвітча́нім | на/у досвітча́них |
| [рідко] | ||||