ду́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ду́рник | ду́рники |
родовий | ду́рника | ду́рників |
давальний | ду́рникові, ду́рнику | ду́рникам |
знахідний | ду́рника | ду́рників |
орудний | ду́рником | ду́рниками |
місцевий | на/у ду́рникові, ду́рнику | на/у ду́рниках |
кличний | ду́рнику | ду́рники |
[розм.] |