>
| еквівале́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еквівале́нтний | еквівале́нтна | еквівале́нтне | еквівале́нтні |
| родовий | еквівале́нтного | еквівале́нтної | еквівале́нтного | еквівале́нтних |
| давальний | еквівале́нтному | еквівале́нтній | еквівале́нтному | еквівале́нтним |
| знахідний | еквівале́нтний | еквівале́нтну | еквівале́нтне | еквівале́нтні |
| орудний | еквівале́нтним | еквівале́нтною | еквівале́нтним | еквівале́нтними |
| місцевий | на/в еквівале́нтному, еквівале́нтнім | на/в еквівале́нтній | на/в еквівале́нтному, еквівале́нтнім | на/в еквівале́нтних |