>
| ексцентри́чний1 – прикметник | ||||
| (контрастний, незвичайний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ексцентри́чний | ексцентри́чна | ексцентри́чне | ексцентри́чні |
| родовий | ексцентри́чного | ексцентри́чної | ексцентри́чного | ексцентри́чних |
| давальний | ексцентри́чному | ексцентри́чній | ексцентри́чному | ексцентри́чним |
| знахідний | ексцентри́чний, ексцентри́чного | ексцентри́чну | ексцентри́чне | ексцентри́чні, ексцентри́чних |
| орудний | ексцентри́чним | ексцентри́чною | ексцентри́чним | ексцентри́чними |
| місцевий | на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім | на/в ексцентри́чній | на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім | на/в ексцентри́чних |