>
ене́цький – прикметник | ||||
(від: енець) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ене́цький | ене́цька | ене́цьке | ене́цькі |
родовий | ене́цького | ене́цької | ене́цького | ене́цьких |
давальний | ене́цькому | ене́цькій | ене́цькому | ене́цьким |
знахідний | ене́цький, ене́цького | ене́цьку | ене́цьке | ене́цькі, ене́цьких |
орудний | ене́цьким | ене́цькою | ене́цьким | ене́цькими |
місцевий | на/в ене́цькому, ене́цькім | на/в ене́цькій | на/в ене́цькому, ене́цькім | на/в ене́цьких |