>
| етнополіти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етнополіти́чний | етнополіти́чна | етнополіти́чне | етнополіти́чні |
| родовий | етнополіти́чного | етнополіти́чної | етнополіти́чного | етнополіти́чних |
| давальний | етнополіти́чному | етнополіти́чній | етнополіти́чному | етнополіти́чним |
| знахідний | етнополіти́чний | етнополіти́чну | етнополіти́чне | етнополіти́чні |
| орудний | етнополіти́чним | етнополіти́чною | етнополіти́чним | етнополіти́чними |
| місцевий | на/в етнополіти́чному, етнополіти́чнім | на/в етнополіти́чній | на/в етнополіти́чному, етнополіти́чнім | на/в етнополіти́чних |