жа́б’ячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | жа́б’ячий | жа́б’яча | жа́б’яче | жа́б’ячі |
родовий | жа́б’ячого | жа́б’ячої | жа́б’ячого | жа́б’ячих |
давальний | жа́б’ячому | жа́б’ячій | жа́б’ячому | жа́б’ячим |
знахідний | жа́б’ячий, жа́б’ячого | жа́б’ячу | жа́б’яче | жа́б’ячі, жа́б’ячих |
орудний | жа́б’ячим | жа́б’ячою | жа́б’ячим | жа́б’ячими |
місцевий | на/у жа́б’ячому, жа́б’ячім | на/у жа́б’ячій | на/у жа́б’ячому, жа́б’ячім | на/у жа́б’ячих |