| | | | |
| заабетко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | заабетко́ваний | заабетко́вана | заабетко́ване | заабетко́вані |
| родовий | заабетко́ваного | заабетко́ваної | заабетко́ваного | заабетко́ваних |
| давальний | заабетко́ваному | заабетко́ваній | заабетко́ваному | заабетко́ваним |
| знахідний | заабетко́ваний, заабетко́ваного | заабетко́вану | заабетко́ване | заабетко́вані, заабетко́ваних |
| орудний | заабетко́ваним | заабетко́ваною | заабетко́ваним | заабетко́ваними |
| місцевий | на/у заабетко́ваному, заабетко́ванім | на/у заабетко́ваній | на/у заабетко́ваному, заабетко́ванім | на/у заабетко́ваних |
