| забелькоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забелькоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забелькоті́мо, забелькоті́м | |
| 2 особа | забелькоти́ | забелькоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забелькочу́ | забелькотимо́, забелькоти́м |
| 2 особа | забелькоти́ш | забелькотите́ |
| 3 особа | забелькоти́ть | забелькотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забелькоті́в | забелькоті́ли |
| жін.р. | забелькоті́ла | |
| сер.р. | забелькоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забелькоті́вши | ||