| | |
| зава́блювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зава́блювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зава́блюймо |
| 2 особа | зава́блюй | зава́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зава́блюватиму | зава́блюватимемо, зава́блюватимем |
| 2 особа | зава́блюватимеш | зава́блюватимете |
| 3 особа | зава́блюватиме | зава́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зава́блюю | зава́блюємо, зава́блюєм |
| 2 особа | зава́блюєш | зава́блюєте |
| 3 особа | зава́блює | зава́блюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зава́блюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зава́блював | зава́блювали |
| жін. р. | зава́блювала |
| сер. р. | зава́блювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зава́блюваний |
| Безособова форма |
| зава́блювано |
| Дієприслівник |
| зава́блювавши |
