| | |
| заго́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заганяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заго́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заго́ньмо |
| 2 особа | заго́нь | заго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заго́нитиму | заго́нитимемо, заго́нитимем |
| 2 особа | заго́нитимеш | заго́нитимете |
| 3 особа | заго́нитиме | заго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заго́ню | заго́нимо, заго́ним |
| 2 особа | заго́ниш | заго́ните |
| 3 особа | заго́нить | заго́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заго́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заго́нив | заго́нили |
| жін. р. | заго́нила |
| сер. р. | заго́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заго́нивши |
