| | |
| зазнава́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати погордливим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зазнава́тися, зазнава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зазнава́ймося, зазнава́ймось |
| 2 особа | зазнава́йся | зазнава́йтеся, зазнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зазнава́тимуся, зазнава́тимусь | зазнава́тимемося, зазнава́тимемось, зазнава́тимемся |
| 2 особа | зазнава́тимешся | зазнава́тиметеся, зазнава́тиметесь |
| 3 особа | зазнава́тиметься | зазнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зазнаю́ся, зазнаю́сь | зазнаємо́ся, зазнаємо́сь, зазнає́мся |
| 2 особа | зазнає́шся | зазнаєте́ся, зазнаєте́сь |
| 3 особа | зазнає́ться | зазнаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зазнаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зазнава́вся, зазнава́всь | зазнава́лися, зазнава́лись |
| жін. р. | зазнава́лася, зазнава́лась |
| сер. р. | зазнава́лося, зазнава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зазнава́вшись |
