| запира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (замикати) | ||
| Інфінітив | запира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | запира́ймо | |
| 2 особа | запира́й | запира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запира́тиму | запира́тимемо, запира́тимем |
| 2 особа | запира́тимеш | запира́тимете |
| 3 особа | запира́тиме | запира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запира́ю | запира́ємо, запира́єм |
| 2 особа | запира́єш | запира́єте |
| 3 особа | запира́є | запира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| запира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | запира́в | запира́ли |
| жін. р. | запира́ла | |
| сер. р. | запира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| запира́вши | ||