| запи́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | запи́тий | запи́та | запи́те | запи́ті |
| родовий | запи́того | запи́тої | запи́того | запи́тих |
| давальний | запи́тому | запи́тій | запи́тому | запи́тим |
| знахідний | запи́тий, запи́того | запи́ту | запи́те | запи́ті, запи́тих |
| орудний | запи́тим | запи́тою | запи́тим | запи́тими |
| місцевий | на/у запи́тому, запи́тім | на/у запи́тій | на/у запи́тому, запи́тім | на/у запи́тих |
| [діал.] | ||||