за́стум – іменник чоловічого роду | ||
(глухий закуток, глушина) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | за́стум | за́стуми |
родовий | за́стуму | за́стумів |
давальний | за́стуму, за́стумові | за́стумам |
знахідний | за́стум | за́стуми |
орудний | за́стумом | за́стумами |
місцевий | на/у за́стумі | на/у за́стумах |
кличний | за́стуме* | за́стуми* |
[діал.] |