Результати пошуку слова: Розкот
Розкотитися
розкоти́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив розкоти́тися, розкоти́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розко́титься розко́тяться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … розкоти́вся, розкоти́всь розкоти́лися, розкоти́лись жін.р. … розкоти́лася, розкоти́лась сер.р.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Вона зареготалася молодим та дзвінким сміхом, мов хто срібло розкотив по золотій тарілці. … товариство немов розкотилось по світу. … Чи розкотилося б добро сирітське? … – Таки, що собі, то собі; а то таки й для людей потрудилися… По хаті розкотився регіт. … Галя зареготалась болісно; божевільний сміх її розкотився на всю хату.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
За цей час чутка про Зінька та Ївгу та разом і про Гаїнку з Васютою широко розкотилася по селу. … Тим часом чутка про подію вже розкотилася селом, а надто, що люди бачили, як волосні з юрмою людей ішли до Грицькової хати. … Чутка про те, що дід Дорош од сина перейшов до внуки, швидко розкотилася по селу.