| зашкару́блий1 – дієприкметник | ||||
| (шкарубкий, жорсткий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зашкару́блий | зашкару́бла | зашкару́бле | зашкару́блі |
| родовий | зашкару́блого | зашкару́блої | зашкару́блого | зашкару́блих |
| давальний | зашкару́блому | зашкару́блій | зашкару́блому | зашкару́блим |
| знахідний | зашкару́блий, зашкару́блого | зашкару́блу | зашкару́бле | зашкару́блі, зашкару́блих |
| орудний | зашкару́блим | зашкару́блою | зашкару́блим | зашкару́блими |
| місцевий | на/у зашкару́блому, зашкару́блім | на/у зашкару́блій | на/у зашкару́блому, зашкару́блім | на/у зашкару́блих |