| збі́гатися – дієслово доконаного виду | ||
| (оббігати; виснажитися від біганини) | ||
| Інфінітив | збі́гатися, збі́гатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | збі́гаймося, збі́гаймось | |
| 2 особа | збі́гайся, збі́гайсь | збі́гайтеся, збі́гайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | збі́гаюся, збі́гаюсь | збі́гаємося, збі́гаємось, збі́гаємся |
| 2 особа | збі́гаєшся | збі́гаєтеся, збі́гаєтесь |
| 3 особа | збі́гається | збі́гаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | збі́гався, збі́гавсь | збі́галися, збі́гались |
| жін.р. | збі́галася, збі́галась | |
| сер.р. | збі́галося, збі́галось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| збі́гавшись | ||