звукомі́р – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | звукомі́р | звукомі́ри |
родовий | звукомі́ра | звукомі́рів |
давальний | звукомі́ру, звукомі́рові | звукомі́рам |
знахідний | звукомі́р | звукомі́ри |
орудний | звукомі́ром | звукомі́рами |
місцевий | на/у звукомі́рі | на/у звукомі́рах |
кличний | звукомі́ре* | звукомі́ри* |