| звукомі́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукомі́рний | звукомі́рна | звукомі́рне | звукомі́рні |
| родовий | звукомі́рного | звукомі́рної | звукомі́рного | звукомі́рних |
| давальний | звукомі́рному | звукомі́рній | звукомі́рному | звукомі́рним |
| знахідний | звукомі́рний, звукомі́рного | звукомі́рну | звукомі́рне | звукомі́рні, звукомі́рних |
| орудний | звукомі́рним | звукомі́рною | звукомі́рним | звукомі́рними |
| місцевий | на/у звукомі́рному, звукомі́рнім | на/у звукомі́рній | на/у звукомі́рному, звукомі́рнім | на/у звукомі́рних |