| здава́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (визнавати себе переможеним; покладатися; посилатися) | ||
| Інфінітив | здава́тися, здава́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | здава́ймося, здава́ймось | |
| 2 особа | здава́йся | здава́йтеся, здава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | здава́тимуся, здава́тимусь | здава́тимемося, здава́тимемось, здава́тимемся |
| 2 особа | здава́тимешся | здава́тиметеся, здава́тиметесь |
| 3 особа | здава́тиметься | здава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | здаю́ся, здаю́сь | здаємо́ся, здаємо́сь, здає́мся |
| 2 особа | здає́шся | здаєте́ся, здаєте́сь |
| 3 особа | здає́ться | здаю́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| здаючи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | здава́вся, здава́всь | здава́лися, здава́лись |
| жін. р. | здава́лася, здава́лась | |
| сер. р. | здава́лося, здава́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| здава́вшись | ||