| зи́чений – дієприкметник | ||||
| (який позичають) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зи́чений | зи́чена | зи́чене | зи́чені |
| родовий | зи́ченого | зи́ченої | зи́ченого | зи́чених |
| давальний | зи́ченому | зи́ченій | зи́ченому | зи́ченим |
| знахідний | зи́чений, зи́ченого | зи́чену | зи́чене | зи́чені, зи́чених |
| орудний | зи́ченим | зи́ченою | зи́ченим | зи́ченими |
| місцевий | на/у зи́ченому, зи́ченім | на/у зи́ченій | на/у зи́ченому, зи́ченім | на/у зи́чених |
| [діал.] | ||||