| знедо́лений1 – дієприкметник | ||||
| (від: знедо”лити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | знедо́лений | знедо́лена | знедо́лене | знедо́лені |
| родовий | знедо́леного | знедо́леної | знедо́леного | знедо́лених |
| давальний | знедо́леному | знедо́леній | знедо́леному | знедо́леним |
| знахідний | знедо́лений, знедо́леного | знедо́лену | знедо́лене | знедо́лені, знедо́лених |
| орудний | знедо́леним | знедо́леною | знедо́леним | знедо́леними |
| місцевий | на/у знедо́леному, знедо́ленім | на/у знедо́леній | на/у знедо́леному, знедо́ленім | на/у знедо́лених |