| зупини́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зупини́тися, зупини́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зупині́мося, зупині́мось, зупині́мся | |
| 2 особа | зупини́ся, зупини́сь | зупині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зупиню́ся, зупиню́сь | зупинимо́ся, зупинимо́сь, зупини́мся |
| 2 особа | зупини́шся | зупините́ся, зупините́сь |
| 3 особа | зупини́ться | зупиня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зупини́вся, зупини́всь | зупини́лися, зупини́лись |
| жін.р. | зупини́лася, зупини́лась | |
| сер.р. | зупини́лося, зупини́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зупини́вшись | ||