| | |
| зціли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зціли́тися, зціли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зцілі́мося, зцілі́мось, зцілі́мся |
| 2 особа | зціли́ся, зціли́сь | зцілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зцілю́ся, зцілю́сь | зцілимо́ся, зцілимо́сь, зціли́мся |
| 2 особа | зціли́шся | зцілите́ся, зцілите́сь |
| 3 особа | зціли́ться | зціля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зціли́вся, зціли́всь | зціли́лися, зціли́лись |
| жін.р. | зціли́лася, зціли́лась |
| сер.р. | зціли́лося, зціли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зціли́вшись |
