| зцілю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зцілю́щий | зцілю́ща | зцілю́ще | зцілю́щі |
| родовий | зцілю́щого | зцілю́щої | зцілю́щого | зцілю́щих |
| давальний | зцілю́щому | зцілю́щій | зцілю́щому | зцілю́щим |
| знахідний | зцілю́щий | зцілю́щу | зцілю́ще | зцілю́щі |
| орудний | зцілю́щим | зцілю́щою | зцілю́щим | зцілю́щими |
| місцевий | на/у зцілю́щому, зцілю́щім | на/у зцілю́щій | на/у зцілю́щому, зцілю́щім | на/у зцілю́щих |