| | |
| зчи́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зчи́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зчи́туймо |
| 2 особа | зчи́туй | зчи́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зчи́туватиму | зчи́туватимемо, зчи́туватимем |
| 2 особа | зчи́туватимеш | зчи́туватимете |
| 3 особа | зчи́туватиме | зчи́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зчи́тую | зчи́туємо, зчи́туєм |
| 2 особа | зчи́туєш | зчи́туєте |
| 3 особа | зчи́тує | зчи́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зчи́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зчи́тував | зчи́тували |
| жін. р. | зчи́тувала |
| сер. р. | зчи́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зчи́тувавши |
