| з’ю́рблений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | з’ю́рблений | з’ю́рблена | з’ю́рблене | з’ю́рблені |
| родовий | з’ю́рбленого | з’ю́рбленої | з’ю́рбленого | з’ю́рблених |
| давальний | з’ю́рбленому | з’ю́рбленій | з’ю́рбленому | з’ю́рбленим |
| знахідний | з’ю́рблений, з’ю́рбленого | з’ю́рблену | з’ю́рблене | з’ю́рблені, з’ю́рблених |
| орудний | з’ю́рбленим | з’ю́рбленою | з’ю́рбленим | з’ю́рбленими |
| місцевий | на/у з’ю́рбленому, з’ю́рбленім | на/у з’ю́рбленій | на/у з’ю́рбленому, з’ю́рбленім | на/у з’ю́рблених |