| з’ю́рмлений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | з’ю́рмлений | з’ю́рмлена | з’ю́рмлене | з’ю́рмлені |
| родовий | з’ю́рмленого | з’ю́рмленої | з’ю́рмленого | з’ю́рмлених |
| давальний | з’ю́рмленому | з’ю́рмленій | з’ю́рмленому | з’ю́рмленим |
| знахідний | з’ю́рмлений, з’ю́рмленого | з’ю́рмлену | з’ю́рмлене | з’ю́рмлені, з’ю́рмлених |
| орудний | з’ю́рмленим | з’ю́рмленою | з’ю́рмленим | з’ю́рмленими |
| місцевий | на/у з’ю́рмленому, з’ю́рмленім | на/у з’ю́рмленій | на/у з’ю́рмленому, з’ю́рмленім | на/у з’ю́рмлених |