| | |
| зістикува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зістикува́тися, зістикува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зістику́ймося, зістику́ймось |
| 2 особа | зістику́йся, зістику́йсь | зістику́йтеся, зістику́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зістику́юся, зістику́юсь | зістику́ємося, зістику́ємось, зістику́ємся |
| 2 особа | зістику́єшся | зістику́єтеся, зістику́єтесь |
| 3 особа | зістику́ється | зістику́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зістикува́вся, зістикува́всь | зістикува́лися, зістикува́лись |
| жін.р. | зістикува́лася, зістикува́лась |
| сер.р. | зістикува́лося, зістикува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зістикува́вшись |
