з’ї́жджений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’ї́жджений | з’ї́жджена | з’ї́жджене | з’ї́жджені |
родовий | з’ї́ждженого | з’ї́ждженої | з’ї́ждженого | з’ї́жджених |
давальний | з’ї́ждженому | з’ї́ждженій | з’ї́ждженому | з’ї́ждженим |
знахідний | з’ї́жджений | з’ї́жджену | з’ї́жджене | з’ї́жджені |
орудний | з’ї́ждженим | з’ї́ждженою | з’ї́ждженим | з’ї́ждженими |
місцевий | на/у з’ї́ждженому, з’ї́ждженім | на/у з’ї́ждженій | на/у з’ї́ждженому, з’ї́ждженім | на/у з’ї́жджених |