| | | | |
| карлючкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | карлючкува́тий | карлючкува́та | карлючкува́те | карлючкува́ті |
| родовий | карлючкува́того | карлючкува́тої | карлючкува́того | карлючкува́тих |
| давальний | карлючкува́тому | карлючкува́тій | карлючкува́тому | карлючкува́тим |
| знахідний | карлючкува́тий | карлючкува́ту | карлючкува́те | карлючкува́ті |
| орудний | карлючкува́тим | карлючкува́тою | карлючкува́тим | карлючкува́тими |
| місцевий | на/у карлючкува́тому, карлючкува́тім | на/у карлючкува́тій | на/у карлючкува́тому, карлючкува́тім | на/у карлючкува́тих |
