| козиря́ння1 – іменник середнього роду | ||
| (хід з козиря у картах; хизування) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | козиря́ння | козиря́ння |
| родовий | козиря́ння | козиря́нь |
| давальний | козиря́нню | козиря́нням |
| знахідний | козиря́ння | козиря́ння |
| орудний | козиря́нням | козиря́ннями |
| місцевий | на/у козиря́нні, козиря́нню | на/у козиря́ннях |
| кличний | козиря́ння* | козиря́ння* |
| [розм.] |