| козиря́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ходити з козиря; хвалитися чимось) | ||
| Інфінітив | козиря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | козиря́ймо | |
| 2 особа | козиря́й | козиря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | козиря́тиму | козиря́тимемо, козиря́тимем |
| 2 особа | козиря́тимеш | козиря́тимете |
| 3 особа | козиря́тиме | козиря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | козиря́ю | козиря́ємо, козиря́єм |
| 2 особа | козиря́єш | козиря́єте |
| 3 особа | козиря́є | козиря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| козиря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | козиря́в | козиря́ли |
| жін. р. | козиря́ла | |
| сер. р. | козиря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| козиря́вши | ||