| | |
| колабораціонува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колабораціонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | колабораціону́ймо |
| 2 особа | колабораціону́й | колабораціону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колабораціонува́тиму | колабораціонува́тимемо, колабораціонува́тимем |
| 2 особа | колабораціонува́тимеш | колабораціонува́тимете |
| 3 особа | колабораціонува́тиме | колабораціонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колабораціону́ю | колабораціону́ємо, колабораціону́єм |
| 2 особа | колабораціону́єш | колабораціону́єте |
| 3 особа | колабораціону́є | колабораціону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колабораціону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колабораціонува́в | колабораціонува́ли |
| жін. р. | колабораціонува́ла |
| сер. р. | колабораціонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| колабораціонува́вши |
