комо́нь – іменник чоловічого роду, істота | ||
(кінь) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | комо́нь | комо́ні |
родовий | комо́ня | комо́нів |
давальний | комо́неві, комо́ню | комо́ням |
знахідний | комо́ня | комо́ні, комо́нів |
орудний | комо́нем | комо́нями |
місцевий | на/у комо́неві, комо́ню, комо́ні | на/у комо́нях |
кличний | комо́ню | комо́ні |
[арх.] |