| | | | |
| комільфо́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | комільфо́тний | комільфо́тна | комільфо́тне | комільфо́тні |
| родовий | комільфо́тного | комільфо́тної | комільфо́тного | комільфо́тних |
| давальний | комільфо́тному | комільфо́тній | комільфо́тному | комільфо́тним |
| знахідний | комільфо́тний, комільфо́тного | комільфо́тну | комільфо́тне | комільфо́тні, комільфо́тних |
| орудний | комільфо́тним | комільфо́тною | комільфо́тним | комільфо́тними |
| місцевий | на/у комільфо́тному, комільфо́тнім | на/у комільфо́тній | на/у комільфо́тному, комільфо́тнім | на/у комільфо́тних |
