ко́рко́вий – прикметник | ||||
(від: ко”рок) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ко́рко́вий | ко́рко́ва | ко́рко́ве | ко́рко́ві |
родовий | ко́рко́вого | ко́рко́вої | ко́рко́вого | ко́рко́вих |
давальний | ко́рко́вому | ко́рко́вій | ко́рко́вому | ко́рко́вим |
знахідний | ко́рко́вий | ко́рко́ву | ко́рко́ве | ко́рко́ві |
орудний | ко́рко́вим | ко́рко́вою | ко́рко́вим | ко́рко́вими |
місцевий | на/у ко́рко́вому, ко́рко́вім | на/у ко́рко́вій | на/у ко́рко́вому, ко́рко́вім | на/у ко́рко́вих |