| | |
| куро́ртитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | куро́ртитися, куро́ртитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | куро́ртьмося, куро́ртьмось |
| 2 особа | куро́рться | куро́ртьтеся, куро́ртьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куро́ртитимуся, куро́ртитимусь | куро́ртитимемося, куро́ртитимемось, куро́ртитимемся |
| 2 особа | куро́ртитимешся | куро́ртитиметеся, куро́ртитиметесь |
| 3 особа | куро́ртитиметься | куро́ртитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куро́рчуся, куро́рчусь | куро́ртимося, куро́ртимось, куро́ртимся |
| 2 особа | куро́ртишся | куро́ртитеся, куро́ртитесь |
| 3 особа | куро́ртиться | куро́ртяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| куро́ртячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | куро́ртився, куро́ртивсь | куро́ртилися, куро́ртились |
| жін. р. | куро́ртилася, куро́ртилась |
| сер. р. | куро́ртилося, куро́ртилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| куро́ртившись |
