| курі́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (горіти, виділяючи дим) | ||
| Інфінітив | курі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | курі́тиме | курі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кури́ть | куря́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| курячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | курі́в | курі́ли |
| жін. р. | курі́ла | |
| сер. р. | курі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| курі́вши | ||