| | |
| ладува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ладува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ладу́ймо |
| 2 особа | ладу́й | ладу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ладува́тиму | ладува́тимемо, ладува́тимем |
| 2 особа | ладува́тимеш | ладува́тимете |
| 3 особа | ладува́тиме | ладува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ладу́ю | ладу́ємо, ладу́єм |
| 2 особа | ладу́єш | ладу́єте |
| 3 особа | ладу́є | ладу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ладу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ладува́в | ладува́ли |
| жін. р. | ладува́ла |
| сер. р. | ладува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ладува́вши |
