Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

ледве не задихався, вириваючи зсередини клекотливі слова. Уже в нас такі волотки висипаються, що очей не одірвеш: одного в пригорщі не втиснеш, не волоток, а зразу ледве не цілий сніп… Коли, як на гріх, почув я, що в Багрині зав хати-лабораторії новий гатунок проса виводить.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Із кімнати на чотирнадцятому поверсі крізь шпарку між щільними портьєрами у вологу темряву двору пробивалася слаба, ледве помітна смужка світла. сказав зоолог, ледве встигаючи називати окремих учасників цього строкатого хороводу.  з ледве стримуваним хвилюванням відповів капітан після хвилинного мовчання. 

Улас Самчук – Волинь

Володько каже йому зi стiжка соломи насмикати i то стiльки, що той ледвеледве руками сягне, а живiт так вип’явся, що кордупель мало назад не повалиться. Дрова сама он цюкаю, що менi аж спина трiщить… Коли б хоч сокира людська, а то такий тягар, що ледве двигаєш… На другий день за дозволом пiслали Сергiя.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

–  Я ластівку ледве не зловив, – Блідий і немічний, з тремкими руками й послаблими ногами, він ледве вибрався з того диму і від тих верболозів. Марійка ледве губами рухнула: – ледве переводячи дух, сказав лісник, – Марійка пішла до нього, а швець ледве не заплакав, така ніжна й м’яка вона була.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Ледве одчепилась! Радюк ледве встигав записувать їх в свою книжечку Дiд не сперечався, йняв йому вiри й навiть хвалився своїми пiснями, бо зрозумiв, що молодий Радюк не мав на думцi нiякої кривди для його. Ольга ледве знайшла десь закинуту гiтару й принесла матерi. Радюк ледве видержував магiчну силу тих очей. Радюк ледве всидiв.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Тільки кінчик його короткого хвоста ледве помітно здригався. Дівчина ледве трималася на ногах. Він тримає Гартака в руках зокрема й тим, що, давши йому золотий шолом вождя, обіцяв ще й вашу дівчину за дружину… Артем ледве стримав вигук обурення і, низько нахилявши голову, втупився в землю.