Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
ледве не задихався, вириваючи зсередини клекотливі слова. Уже в нас такі волотки висипаються, що очей не одірвеш: одного в пригорщі не втиснеш, не волоток, а зразу ледве не цілий сніп… Коли, як на гріх, почув я, що в Багрині зав хати-лабораторії новий гатунок проса виводить.