| | |
| лаку́зитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лаку́зитися, лаку́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лаку́зьмося, лаку́зьмось |
| 2 особа | лаку́зься | лаку́зьтеся, лаку́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лаку́зитимуся, лаку́зитимусь | лаку́зитимемося, лаку́зитимемось, лаку́зитимемся |
| 2 особа | лаку́зитимешся | лаку́зитиметеся, лаку́зитиметесь |
| 3 особа | лаку́зитиметься | лаку́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лаку́жуся, лаку́жусь | лаку́зимося, лаку́зимось, лаку́зимся |
| 2 особа | лаку́зишся | лаку́зитеся, лаку́зитесь |
| 3 особа | лаку́зиться | лаку́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лаку́зячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лаку́зився, лаку́зивсь | лаку́зилися, лаку́зились |
| жін. р. | лаку́зилася, лаку́зилась |
| сер. р. | лаку́зилося, лаку́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лаку́зившись |
