| | |
| локаутува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | локаутува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | локауту́ймо |
| 2 особа | локауту́й | локауту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | локаутува́тиму | локаутува́тимемо, локаутува́тимем |
| 2 особа | локаутува́тимеш | локаутува́тимете |
| 3 особа | локаутува́тиме | локаутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | локауту́ю | локауту́ємо, локауту́єм |
| 2 особа | локауту́єш | локауту́єте |
| 3 особа | локауту́є | локауту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| локауту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | локаутува́в | локаутува́ли |
| жін. р. | локаутува́ла |
| сер. р. | локаутува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| локауто́ваний |
| Безособова форма |
| локауто́вано |
| Дієприслівник |
| локаутува́вши |
